18:35 

матвей кайнер.
laughs but is really sad inside.
все як в людей - і музика штормом розносить впокоєні гавані
й вивозять з подвір'я ще вчора живих і смішних <...>
коли мене не стане тіло моє пряне в космос запустіть


все як колись - ці стіни старі ця підлога затиснута в лінії
на третій від сонця планеті де кожен за себе воює
і я зриваючи ще недостиглі в чужому садку дрібні яблука
чекаю весни може літа а може і світу кінця


все як в людей - чиясь випадкова від радощів усмішка
злетіла пелюсткою й мовчки в волоссі моїм зажила
то Бог усміхався і я під своєю подушкою тримав цілий космос
на третій від сонця планеті
де музика штормом розносить усі прибережні міста..


@темы: сидирум

URL
   

a place to stay.

главная